НАШІ РЕЛІКТИ


Арніка гірська

У Волосянківському лісництві в урочищі Менчул розташований заказник арніки гірської. В Україні арніка гірська росте лише в Карпатах. Рослину занесено у Червону книгу. 3бирати ії заборонено..м.

Арніка гірська -багаторічна трав’яниста рослина з родини кошикоцвітих. Має товсте кореневище, від якого відходить багато коренів, пряме стебло заввишки 20—60 см з одною-двома парами супротивних дрібних листків (нижні зближені при основі розеткою). Цвіте у червні - липні. Квітки у великих кошичках, оранжево-жовтого кольору.. Росте на відкритих місцях — лісових галявинах, полонинах, починаючи з 500 м над рівнем моря і вище.

Арніка гірська є цінною лікарською сировиною. Для виготовлення ліків використовують кошики рослини (квітки з квітколожем і обгорткою).
Збирають кошики (зрізуючи їх біля самої основи) погожими, ясними днями після того, як опаде роса, й одразу сушать, уникаючи попадання сонячних променів. Сухі квіткові кошики арніки мають ефірну олію, барвні речовини (арніцин, лютеїн), жири, смоли, віск, камедь, вуглеводи, аскорбінову кислоту (близько 21 мг%), фруктозу, сахарозу, декстрозу, дубильні речовини, білки, флавоноїди (астрагалін, ізокверцитрин), поліфенолові сполуки (цинарин — 0,05 %, кофейну кислоту). Кореневища і корені арніки гірськод містять ефірну олію (до 1,5 % — свіжі і 0,6 % — висушені), сірчані сполуки, дубильні речовини, інулін, віск, смоли, арніцин, органічні кислоти (ізомасляну, мурашину, ангелікову).

Бузок угорський

Рідкісний червонокнижний вид бузка угорського бережуть лісівники Жорнавського лісництва в урочищі Борсучини. В Україні вид поширений на території західної частини Українських Карпат.

Бузок угорський - кущ або невелике дерево заввишки 3—5 м. Листки широко-еліптичні, завдовжки 5—12 см, більш-менш повстисті (зрідка голі), темно-зелені зверху та сіро-зелені зісподу. Квітки світло-фіалкові, пахучі, зібрані в невелику негусту прямостоячу волоть, котра розвивається з верхівкової бруньки. Цвіте у травні-червні. Плодоносить у вересні-жовтні. Коробочка тупа, близько 1 см завдовжки, гладенька. Розмножується насінням та вегетативно.

Занесений до Червоної книги України (1996, 2009). Охороняється в Ужанському національному природному парку, в пам'ятці природи місцевого значення «Бузок угорський».

Тюльпанне дерево

юльпанне дерево або Ліріодендрон тюльпанний (Liriodendron tulipifera) більш відоме під назвою тюльпанної чи жовтої тополі, очевидно тому, що його незвичайно красиве листя колихається у вітряну погоду як тополине. Однак, тюльпанне дерево взагалі не має стосунку до тополі, воно належить до родини магнолієвих).

Походить дерево з півночі-сходу Америки, досягає висоти 30 м . Ідентифікувати   тюльпанне дерево можна за формою йогого листків: ввігнутий край там, де звично бачимо кінчик   листка (ніби хтось його відкусив). Квітки тюльпановидні, на честь яких і було названо дерево, жовто-зелені.

На Великоберезнянящині росте кілька таких дерев. Одне з найкрасивіших – на подвір’ї Костринського лісництва нашого лісгоспу.

Дехто вважає, що від   дерева струмує позитивна енергетика, що, стоячи біля нього, можна   позбутися недуги.

Білоцвіт весняний карпатський

Це - підвид білоцвіту весняного, ендемік Східних Карпат, геофіт, гірський вид флори. Поширений в Західній Україні, Східній Словаччині,Польщі (Бескиди), Румунії (Трансільванії).

Карпатський підвид білоцвіту весняного subsp. carpaticum відрізняється від західноєвропейського білоцвіту весняного subsp. vernum жовтою плямою біля верхівки листочків оцвітини, жовтим кольором верхньої частини стовпчика та наявністю двох квіток. Поблизу східної межі ареалу білоцвіту весняного в Україні трапляються особини з зеленою плямою біля верхівки листочків оцвітини, а також особини з одною, трьома або чотирма квітками.

Велика плантація білоцвіту весняного карпатського є на території Чорноголівського лісництва, прпростає він і в масивах інших лісництв держлісгоспу.

Беладонна звичайна

Це - багаторічна трав'яниста рослина родинипасльонових (Solanaceae).

В Україні трапляється в Криму, Карпатах, західному Лісостепу, Розточчі, Опіллі); отруйна (містить ряд алкалоїдів групиатропіну). При отруєнні беладонною стан збудження нервової системи швидко змінюється її пригніченням; бувають випадки смерті. Характерна риса отруєння — розширення зіниць. Лікування: промивання шлунково-кишкового тракту, у тяжких випадках — серцеві і заспокійливі засоби. Настойки і екстракти беладонни використовують у медицині як болезаспокійливі і протиспазматичні засоби при шлунково-кишкових, нервових та інших захворюваннях.
Беладонна культивується в Україні як лікарська рослина.

Беладонна звичайна росте на ділянках у Жорнавському та     лісництвах.

Інші представники червонокнижних рослин

На угіддях, що входять до складу підприємства ростуть і інші рослини, що занесені у Черовну книгу України. Окрім вищезгаданих це – тис ягідний, билинець довгорогий, фіалка біла, ситник вузлуватий, підсніжник звичайний, цибуля ведмежа, лунарія оживаюча, мухомор цезаря, печериця романьєзі, гриб-парасолька, боровик темно-каштановий, герицій кораловидний.

Представники червонокнижної фауни

У лісових масивах підприємства водяться такі тварини, зансені у Червону книгу України: кіт лісовий, мідянка, саламандра плямиста, тритон крапатський, ктир шершеноподібний, джміль моховий, чернушка манто, синявець мелеагр, колдулегастер кільчастий, олень, пугач звичайний.